Але співзасновники також неухильно прагнуть підтримувати спорт. Шанс взяти участь у грі, яка зараз вважається легендарною, був викликом і водночас можливістю, яку не можна було упускати. Ми простежили довгий шлях деяких гравців команди - Жоана Гампера (Joan Gamper), Вісенса Рейг-і-Фаломіра (Vicenç Reig i Falomir) та Альфонса Альбеніс-і-Хордана (Alfons Albéniz i Jordana), який їм довелося подолати, щоб дістатися у столицю. Керував ними Гампер - авторитетний засновник і капітан, який на цей момент вже був досвідченим гравцем, забив перший гол команди і був власником вражаючого рекорду за кількістю забитих голів як загалом, так і в ході одного матчу. Рейг був одним із найпопулярніших гравців клубу і походив із невеликого іспанського села Борріоль (Borriol). Уродженець Барселони Альбеніс, син відомого композитора Ісаака Альбеніса (Isaac Albéniz), мав на той момент усього 16 років, а пізніше став засновником Комітету арбітрів Іспанії та першим президентом "Comité Técnico de Árbitros".

Дорога у столицю видалась дуже непростою. Далеко від дому їм довелося грати не на великому стадіоні, а на іподромі "Hipódromo de la Castellana", адже футбол тоді ще не був національним видом спорту, а до урочистого відкриття першого футбольного стадіону в Іспанії залишалося ще багато років. Змагання були напруженими. Гра була виснажливою. Але їхня самовідданість та любов до спорту перемогли. ФК «Барселона» міг повертатися додому з гордістю.